Фактична реорганізація вертикально-інтегрованого енергетичного комплексу України розпочалась з видання Указу Президента України від 4 квітня 1995р. №282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України". Згідно з цим Указом було розпочато акціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу та створення передумов для організації конкурентного середовища шляхом розділення функцій з виробництва, передачі та постачання електроенергії.

Указом Президента України від 8 грудня 1994 року №738/94 "Про Національну комісію з питань регулювання електроенергетики" було створено незалежний позавідомчий орган, на який було покладено функції регулювання електроенергетики, зокрема, сприяння розвитку конкуренції в галузі та організації ефективного ринку електричної енергії України.

З метою завершення структурної перебудови електроенергетики та підвищення ефективності роботи галузі в ринкових умовах 19 лютого 1996 року Кабінетом Міністрів України було видано постанову №207 "Про забезпечення роботи оптового ринку електричної енергії України".

У 1996 році Національна комісія з питань регулювання електроенергетики (НКРЕ) України розпочала видачу спеціальних дозволів - ліцензій на здійснення підприємницької діяльності з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Першу ліцензію на здійснення підприємницької діяльності в електроенергетичній галузі України в червні того ж року НКРЕ видала Державній акціонерній енергогенеруючій компанії "Дніпроенерго".

З метою виконання постанови Кабінету Міністрів України 19 лютого 1996 року №207 в березні 1996 року з числа представників виробників та постачальників електричної енергії України була створена Тимчасова Рада, яка розпочала роботу над розробленням договору учасників оптового ринку електричної енергії та додатків до нього. А з 12 квітня 1996 року оптовий ринок електричної енергії України запрацював в експериментальному режимі. Перші результати роботи енергоринку допомогли членам Тимчасової Ради прийняти конструктивні рішення щодо особливостей роботи енергетичних компаній в умовах функціонування оптового ринку. Після завершення роботи над проектом договору Тимчасова Рада призначила Загальні збори виробників та постачальників електричної енергії та склала свої повноваження.

15 листопада 1996 року відбулися Загальні збори виробників, постачальників електроенергії за регульованим тарифом, постачальників електроенергії за нерегульованим тарифом та оптового постачальника (на той час виконання цієї функції було покладено на Національний диспетчерський центр України, в подальшому - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго"). На цих зборах шляхом підписання договору фактично і відбулося заснування Оптового ринку електричної енергії України (ОРЕ) - єдиного в межах держави договірного об`єднання суб`єктів підприємницької діяльності, що працюють на підставі відповідних ліцензій НКРЕ з виробництва, передачі та постачання електроенергії. Того ж дня 55 ліцензіатів НКРЕ стали першими членами ОРЕ та підписали Договір між членами ОРЕ (ДЧОРЕ) - багатосторонню угоду, яка регулює відносини на ОРЕ та визначає основні економічні, фінансові засади та механізми його функціонування.

Головною метою запровадження ОРЕ в Україні є:

• упорядкування оптової торгівлі електроенергією;
• створення умов цивілізованої конкуренції між виробниками та між постачальниками електроенергії;
• запровадження ринкових відносин в операціях купівлі-продажу електроенергії;
• формування цін на електроенергію за ринковими принципами;
• утворення прозорої системи розрахунків за електроенергію;
• забезпечення права самостійного вибору споживачем постачальника електроенергії;
• утворення бази для ефективного фінансового менеджменту в енергетичних компаніях з метою залучення стратегічних інвесторів;
• збереження єдиної енергетичної системи України;
• забезпечення фінансової стабільності електроенергетичної галузі держави.

Тому прийняття Верховною Радою України в жовтні 1997 року Закону України "Про електроенергетику" з визначенням електроенергії як товару стало, без перебільшення, знаковою подією для всіх енергетиків країни.

Отже, з 1997 року ОРЕ функціонує на підставі Закону України "Про електроенергетику".

З метою поліпшення фінансово-платіжної дисципліни в ОРЕ Указом Президента України від 19.08.97 №853/97 "Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій" були скасовані давальницькі та адресні схеми постачання електроенергії, передбачено забезпечення повного переходу на постачання електроенергії через оптовий ринок та створення Державного підприємства "Енергоринок" для виконання ним функцій із забезпечення діяльності оптового ринку електричної енергії згідно з ДЧОРЕ.

До червня 2000 року основні принципи функціонування ОРЕ виконувалися фактично в експериментальному режимі. Широкого застосовування набули так звані "сурогатні" форми розрахунків за куповану електричну енергію на ОРЕ. Це: вексельні схеми, договори поступки права вимоги боргу, договори поруки та інші негрошові способи розрахунків, за якими можна дисконтувати та отримувати прибуток за рахунок інших членів ОРЕ, які в свою чергу виконують умови ДЧОРЕ та рішення Уряду України.

Але у 2000 році енергетична галузь та ОРЕ зазнали значних змін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.05.2000 №755 було утворено Державне підприємство "Енергоринок". Цією ж постановою було визначено, що розрахунки за електричну енергію, куповану на ОРЕ, здійснюються виключно у грошовій формі.

В червні 2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про електроенергетику", яким були введені та законодавчо закріплені такі поняття, як "оптовий постачальник електричної енергії", "розподільчий рахунок", "алгоритм оптового ринку електричної енергії України" та встановлено спеціальний режим розрахунків за спожиту електричну енергію. Крім цього, Законом України "Про електроенергетику" встановлена обов'язковість укладення учасниками оптового ринку договорів купівлі-продажу електричної енергії з суб'єктом, що здійснює оптове постачання електроенергії, та визначені обов'язкові умови таких договорів (крім передбачених Цивільним кодексом Української РСР), а саме: умови про повну оплату електричної енергії коштами та про відкриття в Уповноваженому банку розподільчих рахунків (пізніше - поточні рахунки із спеціальним режимом використання) оптового постачальника електричної енергії та енергопостачальників - обленерго.

На виконання Прикінцевих положень Закону України "Про електроенергетику" Кабінетом Міністрів України 19 липня 2000 року було видано постанову №1136 "Про врегулювання відносин на оптовому ринку електричної енергії України", якою були затверджені Порядок визначення уповноваженого банку, в якому відкриваються розподільчі рахунки для зарахування коштів за електричну енергію, Порядок і терміни відкриття розподільчих рахунків для зарахування коштів за електроенергію та Положення про порядок проведення розрахунків за електричну енергію.

Завдяки цим заходам негрошові форми розрахунків за електроенергію на ОРЕ було припинено, а надходження живих коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника суттєво збільшилися. Така динаміка надходження коштів позитивно відобразилася на фінансовому стані підприємств електроенергетичної галузі.

Так, наприклад, у другому півріччі 2000 року на розподільчий рахунок ДП "Енергоринок" грошима було сплачено в чотири рази більше, ніж за весь 1999 рік (відповідно 4 833 498 тис.грн. проти 1 011 559 тис.грн.). У підтвердження стійкої тенденції до збільшення оплати грошима в енергоринок свідчить той факт: станом на кінець ІІІ кварталу 2002 року на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання енергопостачальниками було сплачено банківськими коштами удвічі більше, ніж за весь 2000 рік (9 634 128 263 грн., або відповідно - 81,1% від вартості купованої електроенергії в ОРЕ). А за весь 2002 рік рівень оплати за електроенергію становив 89,6%. Це дозволило перерахувати виробникам електричної енергії згідно з алгоритмом ОРЕ кошти в обсягах, достатніх для накопичення запасів палива на теплових електростанціях; забезпечення свіжім ядерним паливом атомні енергоблоки України; проведення розрахунків з постачальниками палива та суміжниками за проведені ремонти та поставлене енергетичне обладнання; погашення заборгованості із заробітної плати працівникам підприємств ПЕК та продовжити повернення міжнародним фінансовим організаціям кредитів, які свого часу були надані Україні для реформування та розвитку енергетики.

Протягом останніх трьох років (2000-2002рр.) сталися певні зміни в галузі, які в першу чергу пов'язані з проведенням приватизації енергопостачальних компаній. З метою залучення стратегічних інвесторів в електроенергетику Уряд України напрацював низку нормативно-правових актів щодо цього.

З метою подальшого розвитку електроенергетичної галузі Президент України видав Указ від 3 грудня 2001 року №1169/2001 "Про додаткові заходи щодо реформування електроенергетичної галузі", у якому було передбачено подальший розвиток приватизації енергетичних компаній України. Для реалізації положень цього Указу Кабінет Міністрів України видав розпорядження від 7 квітня 2001 року №133-р "Про систему заходів, спрямованих на створення сприятливих умов для розвитку електроенергетичної галузі", якою зокрема, визначені порядок реструктуризації заборгованості енергопостачальних компаній, які приватизувалися в квітні 2001 року, та доцільність розроблення типової угоди між оптовим постачальником та енергопостачальними компаніями, яка передбачатиме види та механізми взаємної відповідальності сторін за купівлю-продаж електроенергії та порядок оплати.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 січня 2002 року №25-р було утворено Міжвідомчу комісію з підготовки концепції функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України. Розпочалася системна робота з підготовки розробки напрямів вдосконалення функціонування ОРЕ та його розвитку. До складу комісії під головуванням Першого віце-прем'єр міністра України увійшли кваліфіковані фахівці - представники центральних органів виконавчої влади, консалтингових фірм, громадських організацій, професіонали-енергетики, юристи, економісти.

В результаті наполегливої праці членів Міжвідомчої комісії та спеціально утвореної Міжвідомчою комісією робочої групи було підготовлено Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України, яка починаючи з розгляду аналізу функціонування діючого оптового ринку електричної енергії України, детально описує мету, завдання та шляхи подальшого розвитку оптового ринку; завдання, які мають бути вирішені в процесі функціонування та розвитку оптового ринку, їх пріоритетність та необхідні заходи; питання державного регулювання оптового ринку; умови переходу до кожного етапу; нормативно-правове та фінансове забезпечення, соціально-економічна та політична оцінка наслідків кожного етапу.

Концепцією підсумковано, що за короткий період функціонування оптового ринку електричної енергії України в умовах вкрай важкої економічної ситуації в державі було закладено основу запровадження ринкових відносин в електроенергетиці України та набуто значного досвіду. Зокрема, досягнуто наступних позитивних результатів:

1. створено підґрунтя для запровадження конкурентного середовища шляхом розподілу видів діяльності в електроенергетиці (виробництво, передача, постачання);
2. збережено об'єднану енергосистему України, що створює можливість безперервного доступу постачальників електричної енергії до об`єднаної та збалансованої потужності усіх виробників електричної енергії для гарантованого енергозабезпечення споживачів;
3. забезпечено функціонування збалансованого за потужністю погодинного ринку;
4. створено прозору систему функціонування як в частині обсягів купівлі-продажу електричної енергії, так і формування цін та платежів, що надає можливість контролю з боку членів оптового ринку;
5. в умовах діючого енергоринку за допомогою державного регулювання досягнуто підвищення рівня розрахунків грошовими коштами та уникнуто застосування бартерних схем;
6. створені умови для рівноправного доступу суб'єктів господарювання до оптового ринку;
7. забезпечується формування єдиної усередненої оптової ціни на електричну енергію;
8. напрацьовано та запроваджено нормативно-правову та договірну основу функціонування оптового ринку, яка може служити основою для його розвитку (Закон України "Про електроенергетику", умови та правила здійснення ліцензованих видів діяльності, договір між членами ринку, правила ринку та ін.);
9. створено певні передумови для залучення інвестицій: визначеність моделі енергоринку, системи відносин в ньому, створення нормативно - правової бази, наявність регулюючого органу - НКРЕ, ліцензування видів підприємницької діяльності в електроенергетиці, тощо;
10. запроваджений оптовий ринок має просту організаційну структуру;
11. закладено систему саморегулювання оптового ринку електричної енергії: Рада оптового ринку, аудитор ринку, арбітражна комісія;
12. закріплено розподіл функцій державного управління та регулювання діяльності в електроенергетиці і, зокрема, на оптовому ринку електроенергії.

1. борги в ОРЕ та їх баланс;
2. неповна поточна оплата за електричну енергію;
3. недосконалість тарифо- та ціноутворення;
4. обмеження платоспроможного попиту в межах ОРЕ;
5. високий рівень витрат електроенергії в місцевих електромережах;
6. перехресне субсидіювання через оптову ціну на електричну енергію;
7. відсутність механізмів страхування фінансових та платіжних ризиків учасників ринку.

Концепція також враховує світовий досвід розвитку оптових ринків електричної енергії, норми Європейської енергетичної Хартії та вимоги Директив Європейського Парламенту відносно загальних правил роботи на внутрішньому ринку електричної енергії, а також особливості функціонування об`єднаної енергетичної системи України.

Подальший розвиток системи відносин в ОРЕ передбачає поступовий перехід від моделі "Єдиного покупця" шляхом її подальшої лібералізації до повномасштабного конкурентного ринку, який включатиме:

• ринок прямих товарних поставок електроенергії, функціонуючий на підставі прямих договорів купівлі-продажу електроенергії між виробниками та постачальниками, або споживачами електричної енергії;
• балансуючий ринок електроенергії;
• ринок допоміжних послуг.

Основними документами, якими будуть визначатися обов`язки членів Балансуючого ринку та їх взаємовідносини в умовах дії балансуючого механізму, є Договір та Правила балансуючого ринку.

Підписання Договору балансуючого ринку - одна з головних умов отримання ліцензії на здійснення підприємницької діяльності з виробництва та постачання електричної енергії. Це необхідно з метою оплати всіма учасниками цього ринку різниці між фізичними обсягами електроенергії, зафіксованими у відповідних двохсторонніх договорах, та фактичним виробництвом, або споживанням електроенергії на Балансуючому ринку під час диспетчеризації ОЕС України.

Правове та організаційне забезпечення функціонування Балансуючого ринку здійснюватиметься Загальними зборами та Радою Балансуючого ринку.

Після обговорення положень Концепції учасники конференції прийняли резолюцію, в якій було, зокрема, визнано:

• оскільки ефективність роботи механізму оптового ринку електричної енергії України залежить від ступеню розвитку конкуренції, для досягнення оптимальної ціни на електричну енергію для споживачів та виробників електричної енергії доцільно подальший розвиток оптового ринку електричної енергії спрямовувати саме за цим напрямом, запровадивши повномасштабний конкурентний ринок електричної енергії, що включатиме ринок двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії між виробниками та постачальниками (споживачами) і балансуючий ринок на незавершені за двосторонніми договорами обсяги купівлі-продажу електричної енергії. Форма договірного об'єднання учасників має бути визначена самими суб'єктами оптового ринку електричної енергії.

При цьому не повинні бути втрачені позитивні надбання існуючого ринку електричної енергії.

У листопаді поточного року на черговому засіданні Уряду України було схвалено Концепцію функціонування та розвитку оптового ринку електричної енергії України (постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2002 року № 1789).

В даний час членами Міжвідомчої комісії продовжується робота з підготовки плану послідовних заходів щодо реалізації зазначеної Концепції.

Концепцією передбачено, що вже у 2003 році буде започатковано укладання між суб'єктами ринку двосторонніх договорів на придбання електроенергії.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 лютого 2002 року №80-р утворена Міжвідомча комісія з підготовки пропозицій щодо розв'язання проблеми зменшення кредиторсько-дебіторської заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу (підприємства ПЕК). Було розпочато спільну системну роботу представників різних центральних органів виконавчої влади щодо шляхів розв'язання проблеми кредиторсько-дебіторської заборгованості підприємств ПЕК. До складу комісії під головуванням Першого віце-прем'єр міністра України увійшли кваліфіковані фахівці, які підготували низку пропозицій щодо розв'язання цієї проблеми та надали їх на розгляд Кабінету Міністрів України. Кабінет Міністрів України схвалив та у встановленому порядку подав до Верховної Ради України проект Закону України "Про реструктуризацію заборгованості, яка виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії". У цьому законопроекті передбачено комплексний підхід до вирішення проблеми кредиторсько-дебіторських зобов'язань підприємств ПЕК та розроблення відповідних механізмів для можливості проведення розрахунків за "старими" боргами за електроенергію. Але Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів та банківської діяльності цей законопроект було відхилено. Подальша робота щодо вдосконалення законопроекту на даний час здійснюється Комітетом Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного сектору, ядерної політики та ядерної безпеки.