Однією з основних особливостей електроенергетичного виробництва є нерозривність і практично повний збіг в часі процесів виробництва і споживання електричної енергії, і помилки, що допущені в обліку електроенергії, не піддаються виправленню методом повторних вимірювань [1]. В умовах функціонування Оптового ринку електроенергії (ОРЕ) України недостатньо виміряти кількість прийнятої (відпущеної) електроенергії в кожній точці обліку Оптового ринку - необхідно виконати вимірювання в усіх точках обліку одночасно у встановлені Правилами Оптового ринку [5, 6] інтервали часу. Тільки при виконанні умови одночасності вимірювань можна говорити про складання достовірного балансу вироблення і використання електричної енергії. Тому необхідною умовою ефективного застосування автоматизованих систем комерційного обліку електроенергії (АСКОЕ) в умовах Енергоринку України є одночасність (синхронність) виконання вимірювань в усіх точках обліку вироблення, передачі, розподілу і використання електричної енергії [2].

Наслідком порушення синхронності вимірювань є виникнення так званої похибки неузгодженості, яка негативно впливає на результати вимірювань, зокрема на точність складання балансу електроенергії [2]. Похибка неузгодженості обумовлена часовим зсувом моментів вимірювань в різних точках обліку. Величина похибки неузгодженості в деяких випадках може бути порівнянна з іншими складовими похибки вимірювань електричної енергії [3]. Умова одночасності досягається синхронізацією моментів вимірювань на всіх рівнях розподіленої АСКОЕ по системі єдиного (еталонного) часу. Синхронізація часу в АСКОЕ - складний і неоднозначний процес, який вимагає системного підходу.

Первинним засобом вимірювань (обліку) електричної енергії є лічильник. Відрізняють лічильники, які не мають внутрішніх годинників (в Україні найбільш розповсюджені індукційні лічильники та електронні лічильники типу ЦЕ68хх), і багатофункціональні електронні лічильники електричної енергії, які обладнані внутрішніми годинниками реального часу. Перші забезпечують вимірювання електричної енергії наростаючим підсумком. У випадку застосування таких лічильників в складі АСКОЕ, параметри енерговикористання формуються пристроєм обліку. Багатофункціональні електронні лічильники забезпечують як вимірювань електричної енергії, так і обчислення параметрів енерговикористання. Для формування часових міток пристрої обліку та багатофункціональні електронні лічильники електроенергії (назвемо цю сукупність засобів вимірювань техніки приладами обліку) використовують покази внутрішніх годинників.

Однією з основних метрологічних характеристик приладів обліку (ПО) є абсолютна похибка формування добового інтервалу часу, яка не повинна перевищувати ±5с/добу [2]. Це означає, що абсолютне значення різниці показів внутрішніх годинників двох ПО за добу може досягати 10с. Результати обчислень сумарних параметрів енерговикористання по декількох точках обліку під час такої розсинхронізації часу в ПО містять в собі похибку неузгодженості, про яку йшлося вище. Для обмеження похибки неузгодженості [2] нормує припустиму величину розсинхронізації часу в ПО:

де: - відносна похибка вимірювань електричної енергії на i-му рівні системи обліку; t - інтервал часу вимірювань.

Повністю скасувати похибку неузгодженості в розподілених АСКОЕ з зрозумілих приводів неможливо. Розглянемо шляхи зменшення впливу даної складової похибки на результати вимірювань електричної енергії. Для цього необхідно підтримувати синхронний хід внутрішніх годинників всіх ПО з припустимою величиною розсинхронізації і своєчасно виконувати корегування у випадку відмінності їх показів від еталонного часу на величину . У зв'язку з цим звертаємо увагу на два важливих моменти. Перший полягає у тому, що більшість ПО (і це повністю обґрунтовано) розглядають процедуру зовнішнього корегування часу як втручання у внутрішній процес вимірювань, що може призвести до негативних наслідків або збоїв в роботі ПО. Тому, багато які ПО не дозволяють примусово встановлювати для своїх внутрішніх годинників новий початковий момент відліку часу (або розглядають таку установку як нову точку відліку). При надходженні зовнішньої команди корегування часу ПО починає "наздоганяти" встановлений час, самостійно "прискорюючи" або "сповільнюючи" хід внутрішніх годинників. Це означає, що новий час встановиться в ПО через деякий часовий інтервал, визначений само ПО, і джерело синхронізації повинне враховувати ці обставини під час виконання процедури зовнішнього корегування часу в ПО. Другий важливий момент пов'язаний із відповіддю на питання - що, власне, вважати еталонним часом? І це питання значно складніше першого, оскільки вимагає створення в ОРЕ України системи точного часу, доступної всім суб'єктам ОРЕ та іншим операторам АСКОЕ. Вищенаведені особливості вимагають розробки нових підходів до реалізації процедури синхронізації часу в розподіленій АСКОЕ ОРЕ України.