В даний час в Україні ряд вітчизняних і закордонних енергосервісних компаній працюють в галузі проектування і впровадження вимірювально-інформаційних систем для потреб енергетики. На багатьох електроенергетичних і промислових підприємствах України функціонують АСКОЕ, побудовані на базі різних ПО як вітчизняного виробництва, так і імпортних.

В кожному типі АСКОЕ застосовуються корпоративні рішення під час виконання процедури вимірювань, обчислення параметрів енерговикористання, формування первинної бази даних (ПБД) комерційного обліку електроенергії і т.д., в т.ч. під час синхронізації часу в ПО. В той же час, з огляду на особливості електроенергетичного виробництва, і з метою підвищення ефективності функціонування ОРЕ, переважна більшість діючих АСКОЕ повинна бути інтегровані в єдину систему комерційного обліку ОРЕ України. Така інтеграція неможлива без формулювання і виконання всіма суб'єктами ОРЕ деяких загальних вимог, в т.ч. вимог щодо забезпечення синхронності вимірювань.

Кожну діючу АСКОЕ можна представити у вигляді сукупності вимірювальних комплексів і комплексів обліку, з'єднаних інформаційною мережею. Беручи до уваги , що в [2, 7] як стандарт середовища передачі даних на верхніх рівнях АСКОЕ регламентоване застосування родини протоколів TCP/ІP, найбільш прийнятним засобом синхронізації часу в АСКОЕ ОРЕ України є аналогічний тому, що застосовується в ІP-мережі.

В ІP-мережі синхронізація часу виконується за допомогою протоколу NTP (network tіme protocol) по зразкових генераторах - певних пристроях, які формують і видають калібруючі сигнали, що відповідають еталонному часу [4]. Назвемо їх джерелами еталонного часу (ДЕЧ). Типовим джерелом еталонного часу є атомний годинник, але він надто дорогий. Більш дешевими і популярними є приймачі певних сигналів, які передаються національними агентствами стандартів - ресівери. Типовим прикладом ресиверів можуть бути GPS-приймачі (global posіtіonіng system), які приймають сигнали точного часу від супутників. Ці супутники, в свою чергу, безперервно синхронізують свій час по атомних годинниках. Менш дорогі і, відповідно, менш точні джерела еталонного часу використовують сигнали часу, які передаються по радіо.

В NTP джерела еталонного часу розглядаються як джерела часу (NTP-сервери) нульового шару, які мають найвищу досяжну точність (мал.2.1). Вони формують показники еталонного часу, які зчитуються NTP-серверами першого шару (ДЧ1). ДЧ1 є загальнодоступними джерелами точного часу для NTP-серверів другого шару (ДЧ2). ДЧ2 корегують власний час по декількох ДЧ1 та іншим NTP-серверам другого шару, використовуючи для цього спеціальні алгоритми синхронізації часу , які функціонують в NTP-серверах. NTP-сервери третього шару (ДЧ3) синхронізують свій час по ДЧ1, ДЧ2 і іншим ДЧ3, і т.д. Необхідно відзначити, що поняття "шар" у системі синхронізації часу ІP-мережі носить динамічний характер. Якщо в який-небудь момент часу NTP-сервер не може синхронізувати свій час по NTP-серверах верхніх шарів, він синхронізується по NTP-серверах власного або нижчих шарів і сам встановлює свій статус на шар нижче (знижує свій шар). При відновленні зв'язку з NTP-серверами верхніх шарів NTP-сервер намагається синхронізуватися за часом самих верхніх доступних NTP-серверів і, якщо синхронізація виконана успішно, підвищує свій шар. NTP дозволяє синхронізувати час з точністю до декількох мілісекунд для LAN-мережі, і з точністю декількох десятків мілісекунд для WAN-мережі [4].

Разом з тим слід зазначити, що в Україні відсутні загально доступні NTP-сервери першого шару.

Таким чином, задачу синхронізації часу в Оптовому ринку електроенергії України варто розбити на два етапи: створення системи точного часу в ОРЕ України і розробка підсистеми забезпечення синхронності вимірювань автоматизованої системи комерційного обліку ОРЕ України.