Електроенергетика є базовою галуззю національної економіки, ефективне функціонування якої є необхідною умовою стабілізації, структурних перетворень економіки, задоволення потреб населення та суспільного виробництва в електричній енергії. Від надійного і сталого функціонування галузі значною мірою залежать темпи виходу України із скрутного економічного становища та рівень енергетичної безпеки держави.

Економічна криза в державі зумовила значне загострення фінансової ситуації і в електроенергетиці.

Енергетичне обладнання також майже вичерпало технічний ресурс, що призводить до зростання потреб у коштах на реконструкцію, ремонт та технологічне обслуговування.

Незадовільно вирішуються питання щодо залучення технічних інновацій, технологічної модернізації та інвестицій.

Виробництво електричної енергії

Обсяг виробництва електричної енергії в об'єднаній енергетичній системі України (далі - ОЕС) становив, МВтЧг:

1996 рік 1997 рік 1998 рік 1999 рік 2000 рік 2001 рік
181 709,3 177 024,4 171 978,7 171 520,6 170 735,3 172 268,1

У 2001 році, незважаючи на кризовий фінансово-економічний та технічний стан, в якому продовжують перебувати підприємства електроенергетичної галузі, вдалося не лише припинити спад обсягів виробництва електричної енергії, але й перевищити досягнутий в минулому році рівень.

Обсяг виробництва електричної енергії електростанціями України у цілому за 2001 рік становив 172,2 млрд. кВтЧг, що на 1,4 млрд. кВтЧг, або на 0,8 відсотка, більше ніж за 2000 рік. У тому числі електростанціями Мінпаливенерго вироблено 166,2 млрд. кВтЧг. При цьому тепловими електростанціями вироблено 77,9 млрд. кВтЧг, атомними електростанціями - 76,2 млрд. кВтЧг, гідроелектростанціями - 12,1 млрд. кВтЧг.

Основну частку в загальному обсязі виробітку електричної енергії за 2001 рік становив виробіток тепловими електростанціями - 45,3 відсотка, атомними електростанціями - 44,2 відсотка, гідроелектростанціями - 7,0 відсотка, теплоелектроцентралями - 3,4 відсотка.

За 2001 рік на експорт передано 2,6 млрд. кВтЧг, що на 0,2 млрд. кВтЧг більше ніж у 2000 році.

Електроспоживання

Обсяги споживання електричної енергії (брутто) в розрізі ОЕС за 1996-2001 роки становили, МВтЧг:

1996 рік 1997 рік 1998 рік 1999 рік 2000 рік 2001 рік
179 544,8 176 882,4 171 327 168 115,5 166 927,6 169 138

У 2001 році спостерігалося зростання обсягів загального споживання електричної енергії. Обсяг споживання електричної енергії (брутто) за 2001 рік на 2,2 млрд. КВтЧг, або на 1,3 відсотка, більше ніж у 2000 році. Відпуск електричної енергії споживачам становив 122,5 млрд. кВтЧг і зменшився порівняно з 2000 роком на 0,4 млрд. кВтЧг, або на 0,3 відсотка.

При надходженні в електричні мережі 0,4-750 кВ обсягу електричної енергії 157,07 млрд. кВтЧг технологічні витрати електричної енергії (далі - ТВЕ) на її транспортування в цілому становили 33,7 млрд. кВтЧг, або 21,4 відсотка, проти розрахунково-нормативних 14,2 відсотка. У минулому році цей показник дорівнював 30,9 млрд. кВтЧг, або 19,9 відсотка. Понаднормативний обсяг ТВЕ за 2001 рік становив 11,3 млрд. кВтЧг, або 33,6 відсотка загальної величини витрат.

Вжиття Кабінетом Міністрів України заходів щодо повноти розрахунків за електричну енергію дало змогу у поточному році збільшити обсяг надходження коштів на рахунки виробників електричної енергії і, як наслідок, покращити експлуатаційне та ремонтне обслуговування енергетичного устаткування електростанцій, а це позитивно вплинуло на техніко-економічні показники і на економіку галузі.

Відсоток оплати електричної енергії енергопостачальними компаніями становив:

  1996 рік 1997 рік 1998 рік 1999 рік 2000 рік 2001 рік
Всього 89, 88 74, 27 80, 09 79, 53 84, 87 80, 60
У тому числі коштами 1, 13 9, 13 7, 14 7, 70 32, 87 64, 84

Вартісні показники

За 2001 рік рентабельність діяльності енергетичних компаній Мінпаливенерго становила 8,4 відсотка, у тому числі:

генерації АЕС  69,7 відсотка
генерації ТЕС  8,8 відсотка
генерації ГЕС  108,7 відсотка
генерації ТЕЦ  1,7 відсотка
енергопостачальних компаній - 7,4 відсотка

Рентабельність енергопостачальних компаній знизилась на 4,02 відсотка та залишилася від`ємною (-7,36 відсотка), що пояснюється в основному зростанням обсягів понаднормативних втрат електричної енергії.

Порівняно з 2000 роком спостерігається підвищення собівартості електричної енергії по всіх енергетичних компаніях, у тому числі, копійок:

   собівартість 1 кВтЧг   обсяг зростання
генерації АЕС   4,86  0,76
генерації ТЕЦ   11,86  0,41
генерації ГЕС   1,45  0,24
генерації ТЕС   10,86  0,45
енергопостачальних компаніях  14,2   1,27.

Це пояснюється такими факторами:

ціна 1 тони вугілля в енергогенеруючих компаніях збільшилася порівняно з відповідним періодом минулого року на 12,2 гривні;

з 1 січня 2001 р. для теплових та атомних електростанцій скасовано пільговий коефіцієнт 0,5 за спеціальне використання водних ресурсів (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 серпня 1999 р. №1494), унаслідок чого збільшилася плата за воду.

Середньовідпускний тариф на електричну енергію енергетичних компаній збільшився порівняно з минулим роком на 1,03 копійки і становить 10,95 копійки за 1 кВтг (9,92 копійки в минулому році), у тому числі, копійок:

    величина тарифу   обсяг зростання
генерації АЕС   8,24  0,74
генерації ТЕЦ   12,07  - 0,16
генерації ГЕС   3,03  0,11
генерації ТЕС   11,82  0,66
енергопостачальних компаніях  13,18  0,65.

Збільшення тарифу на електричну енергію, що відпускається ДП НАЕК "Енергоатом" в ОРЕ на 0,74 копійки за 1 кВтЧг порівняно з відповідним періодом минулого року пояснюється встановленням тарифу 8,46 копійки за 1 кВтЧг, у тому числі цільової надбавки 1,23 копійки за 1 кВтЧг для добудови енергоблоків № 2 Хмельницької та № 4 Рівненської АЕС.

З 1 серпня 2001 р. на електричну енергію, що відпускається Київською ГАЕС ДАГК "Дніпрогідроенерго" в ОРЕ, постановою НКРЕ від 24 липня 2001 р. № 747, затверджено тариф 19,5 копійки за 1 кВтЧг, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВтЧг, для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС, а також постановою НКРЕ від 24 липня 2001 р. № 751 затверджено тариф на відпуск ДАГК "Дніпрогідроенерго" електричної енергії в ОРЕ 2,34 копійки за 1 кВтЧг, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВтЧг, для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.

У зв'язку із зниженням рівня водності басейну р. Дністра та зменшенням обсягів виробництва електричної енергії з 1 листопада 2001 р. на електричну енергію, що відпускається ДАЕК "Дністрогідроенерго" в ОРЕ, затверджений тариф становить 4,58 копійки за 1 кВтЧг, у тому числі цільова надбавка 1 копійка за 1 кВтЧг для забезпечення виконання зобов'язань держави у фінансуванні будівництва першої черги Дністровської ГАЕС.

Середній відпускний тариф на електричну енергію, вироблену тепловими електростанціями, зріс за рахунок впровадження комплексу стимулюючих заходів щодо подання виробниками, що працюють за ціновими заявками, більшої кількості заявок робочої потужності енергоблоків та більшого діапазону їх навантаження шляхом коригування рівня граничної ціни системи (далі - ГЦС) та величини коефіцієнта постійних витрат, що застосовується для розрахунку ціни робочої потужності.

Стан електроенергетичного обладнання

На сьогодні електроенергетичне обладнання галузі вкрай зношене і використовується на межі технічних можливостей. На кінець 2001 року понад 95 відсотків енергоблоків відпрацювало свій розрахунковий ресурс, який становить 100 тис. годин, у тому числі 72 відсотка перевищило граничний ресурс - 170 тис. годин. Більше ніж 53 відсотки знаходяться в експлуатації понад 220 тис. годин, що перевищує прийняту у світовій практиці межу фізичного зносу та морального старіння.

За даними Мінпаливенерго, на 1січня 2002 р. з 31,2 млн. кВт установленої потужності теплових електричних станцій лише 28,4 млн. кВт можуть нести навантаження.

Як показали розрахунки, до 2005 року кількість обладнання з терміном експлуатації 30 і більше років становитиме майже 80 відсотків.

Ресурс роботи ядерних енергоблоків з реакторами типу ВВЕР - 440 та ВВЕР - 1000 становить 30 років. Ураховуючи терміни введення в експлуатацію діючих енергоблоків (значна частина блоків атомних електростанцій введена в експлуатацію ще в 1980 - 1983 роках), після 2010 року можна очікувати виходу з експлуатації енергоблоків з реакторами типу ВВЕР. Заміна їх на нові потребує величезних капіталовкладень (приблизно 2 тис. доларів США за 1 кВт установленої потужності).

Для запобігання виходу з ладу електроенергетичного обладнання нагальною є необхідність забезпечення надходження інвестицій в галузь.

Залучення інвестицій в електроенергетичну галузь

У 2001 році на відновлення і будівництво основних фондів електроенергетичної галузі за рахунок усіх джерел фінансування було витрачено 2,115 млрд. гривень порівняно з 1,553 млрд. гривень у 2000 році, що перевищує на 36 відсотків обсяг освоєних інвестицій за минулий рік.

Основні інвестиції та капіталовкладення спрямовувалися на оновлення ліній електропередачі, реконструкцію та модернізацію енергогенеруючих потужностей, будівництво житла та об'єктів соціальної сфери.

У 2001 році реконструйовано та модернізовано 902 МВт енергогенеруючих потужностей (310 МВт - енергоблок №11 Придніпровської ТЕС, 592 МВт - гідроагрегати Дніпровського каскаду ГЕС), 949,4 кілометра повітряних ліній електропередачі, 158,6 тис. кВА трансформаторних потужностей. Це дало змогу ввести та оновити основні фонди на загальну суму 5718 млн. гривень.

Результати аналізу темпів оновлення основних фондів підприємств Мінпаливенерго у 2001 році свідчать, що ситуація повільно поліпшується, але основні фонди все ще перебувають у незадовільному стані. Таку ситуацію зумовлює відсутність достатнього обсягу фінансування. Якщо десять років тому головним джерелом фінансування капітального будівництва були централізовані бюджетні кошти, то в останні роки частка бюджетного фінансування в енергетичній галузі становить лише 1 - 4 відсотки.

Складне економічне та фінансове становище підприємств електроенергетичної галузі зумовило необхідність фінансування проектів реабілітації об'єктів електроенергетичної галузі через залучення коштів міжнародних фінансових організацій - Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, а також іноземних комерційних банків.

У 2001 році продовжувалися роботи з реалізації чотирьох інвестиційних проектів: реабілітації ГЕС і управління в системі, реконструкції енергоблоків № 4 Старобешівської та № 8 Зміївської ТЕС, реабілітації системи теплопостачання м. Києва. Загальна сума іноземного капіталу в рамках цих проектів становить близько 493 млн. доларів США.

Торік отримано від ЄБРР 5,5 млн. і від МБРР - 16,64 млн. доларів США. За кредитами німецьких комерційних банків KfW і АКА для реалізації проекту реконструкції енергоблока № 8 Зміївської ТЕС використано 18,8 млн. євро.

Проекти, що реалізуються, ґрунтуються на нових перспективних технологіях і ноу-хау та мають стратегічно важливе значення для України в частині підвищення енергоефективності та енергозбереження, підвищення рівня безпеки і екологічної ситуації, збільшення частки використання власних енергоресурсів та їх диверсифікації.

Всі ці проекти є пілотними, на їх основі створюються передумови для накопичення науково-виробничого досвіду роботи за перспективними технологіями для їх широкомасштабного розповсюдження в галузі.

Реалізація проектів є передумовою подальшого розвитку української енергетики з метою переорієнтації на власні енергоресурси, освоєння нових високоефективних енергозберігаючих технологій спалення низькоякісних видів вугілля і розв'язання екологічних проблем в електроенергетичній галузі.

Разом з міжнародними фінансовими організаціями готуються до реалізації нові проекти (завершення будівництва енергоблоків № 4 Рівненської і № 2 Хмельницької АЕС, реабілітація ГЕС Дніпровського каскаду (ІІ етап), завершення будівництва Дністровської ГАЕС).

Розробляються нові форми залучення інвестиційних ресурсів, які базуються на різних співвідношеннях державного та приватного капіталу і не потребують державних гарантій (створення спільних підприємств, продаж акцій під інвестиційні зобов'язання стратегічних інвесторів та інші моделі фінансування).

Так, розроблено умови проведення конкурсу на кращі інвестиційні пропозиції щодо завершення будівництва трьох енергоблоків потужністю по 225 МВт на Добротворській ТЕС-2.

Разом з Фондом державного майна опрацьовується модель фінансування робіт, пов'язаних із завершенням будівництва Дністровської ГАЕС.

Планується будівництво за участю канадської корпорації "Нортланд Пауер Інк." газотурбінної установки потужністю 140 МВт для Дарницької ТЕС.

У рамках програми зниження та торгівлі квотами на викиди парникових газів розглядаються декілька проектів реабілітації ТЕС. Найбільш відпрацьованим є проект Сімферопольської ТЕЦ, для реалізації якого планується використати японський "м'який" кредит у розмірі 100 млн. доларів США під 0,75 відсотка річних з терміном повернення кредиту 40 років, у тому числі 10 років пільгові.

З метою підвищення експортного потенціалу розроблено техніко-економічне обґрунтування реабілітації Бурштинської ТЕС, разом з Російською Федерацією розглядаються варіанти будівництва вставки постійного струму та інші проекти.

Однак існує ряд факторів, які стримують надходження інвестицій в електроенергетику. Одним з чинників, який негативно впливає на інвестиційну привабливість підприємств електроенергетичної галузі, є їх заборгованість. Зокрема, незважаючи на помітне поліпшення надходження коштів платежів за енергоресурси, дебіторська заборгованість підприємств електроенергетики за відпущену споживачам електричну енергію зросла протягом 2001 року на 1,8 млрд. гривень, або на 24,8 відсотка, і становила на початку 2002 року 9,2 млрд. гривень.

Одним з основних інструментів залучення інвестицій в електроенергетику є приватизація.

Приватизація електроенергетичних підприємств

В Україні відбулося два етапи приватизації:

  • у 1997-1998 роках під інвестиційні зобов'язання продано пакети акцій розміром від 20 до 45 відсотків статутних фондів дев'яти з 27 обласних енергопостачальних компаній;
  • у 2001 році відповідно до затвердженої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки на тендерних засадах продано контрольні пакети акцій ще шести обласних енергопостачальних компаній. На цьому етапі, на відміну від першого, було створено умови для покращення фінансово-економічного стану обласних енергопостачальних компаній - реструктуризовано борги за куповану в ОРЕ електричну енергію, запроваджено спеціальну методику тарифоутворення.

Продовжується робота з підготовки до приватизації наступної групи енергопостачальних компаній. Вже узгоджено запропонований Фондом державного майна перелік підприємств, пакети акцій яких планується виставити на продаж у 2002 році, до якого увійшли пакети акцій дев'ятнадцяти обласних енергопостачальних компаній:

  • пакети акцій 12 обласних енергопостачальних компаній, де в державній власності залишився пакет акцій у розмірі понад 50 відсотків, передбачається виставити для продажу на конкурсі,
  • пакети акцій 7 обласних енергопостачальних компаній, де контрольний пакет акцій у власності держави вже не знаходиться, планується виставити для продажу на фондовій біржі.

Відповідно до затвердженої Державної програми приватизації на 2000-2002 роки і Послання Президента України до Верховної Ради України необхідно провести в межах прозорих процедур приватизацію не лише енергопостачальних, а й енергогенеруючих компаній, з акцентом на залучення ефективних власників в електроенергетичну галузь.

Запровадження нової економічної системи ринкових відносин в електроенергетичній галузі

Для підвищення конкурентоспроможності української економіки шляхом забезпечення потреб споживачів в електричній енергії за мінімальною можливою ціною на основі конкуренції між її виробниками, та між постачальниками електричної енергії, надійного і безперебійного електропостачання споживачів, а також фінансової стабільності та прибутковості галузі і зацікавленості до неї з боку потенційних вітчизняних та іноземних інвесторів у 1996 році в Україні створено оптовий ринок електричної енергії.

Нова економічна система ринкових відносин в електроенергетичній галузі України запроваджувалася з урахуванням того, що зазначена галузь функціонує в умовах об'єднаної енергетичної системи яка об'єднує електростанції, електричні і теплові мережі, інші об'єкти електроенергетики спільним режимом виробництва, передачі та розподілу електричної енергії при централізованому управлінні цим режимом. Це значною мірою обумовило порядок ціноутворення на ОРЕ, купівлі-продажу електричної енергії, умови оформлення договірних відносин та інфраструктуру ОРЕ.

На державному рівні схвалено створення такої системи ОРЕ, яка була б випробуваною, простою, прозорою і враховувала б особливості енергетичної системи та структуру галузі. <>Першочерговою умовою ефективного функціонування ОРЕ було на договірних засадах визнано обов'язкове забезпечення фінансових договірних зобов'язань шляхом акредитива, або авансових платежів та визначення порядку погашення старих боргів, які виникли між суб'єктами до впровадження ОРЕ.