Розвиток ОЕС та її інтеграція з енергосистемами суміжних країн спрямовані на забезпечення надійного та безперебійного постачання електричною енергією з додержанням якості згідно з вимогами європейських стандартів. Розвиток ОЕС повинен відповідати державній політиці в енергетиці, суспільно-економічним потребам та розвитку економіки України.

На сьогодні майже всі блоки ТЕС відпрацювали свій розрахунковий технічний ресурс. Існуюче енергогенеруюче обладнання вимагає повномасштабного технічного переозброєння з використанням передових технологій, для продовження терміну експлуатації станцій на 20-25 років, та орієнтації на спалювання українського вугілля.

У зв'язку з тим, що Україна не забезпечує себе в повному обсязі необхідною кількістю палива, у першу чергу необхідно вжити заходів для його економії. Загальна економія палива можлива за рахунок запровадження найбільш прогресивних технологій спалювання палива та використання економічного обладнання, виведення з експлуатації обладнання з низькими техніко-економічними показниками, розвитку теплофікації, гідроенергетики тощо. Одним з таких заходів є глибоке збагачення вугілля, внутрішньоциклова газифікація вугілля з подальшим використанням генераторного газу в парогазових установках, реалізація проектів парогазових надбудов на блоках 800 МВт, заміна котлів на нові з використанням нових технологій, спорудження парогазотурбінних блоків тощо.

Однією з найважливіших проблем енергетичної галузі є недостатня кількість пікових потужностей, які б могли забезпечити регулювання графіку. Це призводить до необхідності спорудження високоманеврових потужностей. В першу чергу, необхідно забезпечити добудову Ташлицької ГАЕС та Дністровської ГАЕС.

Необхідно розробити програму державної підтримки розвитку нетрадиційних та відновлювальних джерел енергії, а особливо - малих ГЕС.

Завданням стратегічної ваги є реалізація Комплексної державної програми енергозбереження, розробленої в 1996 році.

У Національній програмі енергозабезпечення народного господарства України (Міненерго, 1992-1993 роки), затвердженій Кабінетом Міністрів України і схвалений Верховною Радою України, та в "Стратегічних напрямках і технічних рішеннях реконструкції діючих ТЕС України" (Міненерго, 1994 рік) було намічено виконання в період до 2010 року широкомасштабної програми реконструкції діючих ТЕС. Однак у зв'язку з відсутністю коштів завдання Програми до цього часу не виконуються. А з огляду на зміни, що відбулися за ці роки, необхідно розробити та затвердити нову енергетичну стратегію.

Електрична енергія є привабливим товаром для продажу на експорт. А забезпечити експорт електричної енергії в Європу можливо тільки транзитом через магістральні лінії ОЕС за наявності надійної та розвиненої внутрішньої структури електричних мереж.

В основній мережі близько 40 відсотків обладнання відпрацювало свій подвійний термін експлуатації та потребує заміни та реконструкції.

На сьогодні в ОЕС існують, але не експлуатуються найбільш потужні в Європі міждержавні лінії 750 кВ.

Системоутворююча мережа ОЕС проектувалася і створювалася без врахування загальноприйнятого в Європі правила надійності електричних мережі (n-1). У разі відключення однієї з високовольтних ліній в будь-якому з перетинів ОЕС необхідно вживати спеціальних заходів щодо приведення електричних мережі до задовільного стану з огляду на вимоги надійності та оптимальності режимів. Ще більше ситуація загострилася через суттєві зміни в структурі виробництва. Більшість блочних ТЕС працюють з навантаженням 50 - 30 відсотків від встановленої потужності. А ТЕС якраз і мають найбільш досконалі схеми видачі потужності, які зараз не використовуються згідно з запроектованими режимами. І навпаки, АЕС не тільки зберегли, але й підвищили рівень виробітку та потужності. А саме АЕС мають найбільш складні та недосконалі схеми видачі потужності.

Всі вищенаведені причини, накладаючись одна на одну, роблять основну електричних мережу ОЕС дуже вразливою та чутливою до зовнішніх збурень. Через це найважливішим питанням для забезпечення надійної роботи ОЕС є відновлення паралельної роботи з усіма енергосистемами суміжних країн.

Для забезпечення більш надійної роботи ОЕС, збільшення пропускної спроможності основних перетинів та розв'язання проблеми мережних обмежень необхідно спроектувати, добудувати та ввести в експлуатацію нові об'єкти - підстанції та високовольтні лінії. Особливо важливим є питання забезпечення видачі потужності з атомних електростанцій.

Головними принципами роботи національних енергосистем є гарантоване збалансування режимів і самодостатність енергосистеми забезпечити баланс у разі імовірних відмов обладнання чи аварій. Це досягається за рахунок ринку системних послуг.

Для розвитку ринку системних послуг необхідно здійснити технічні заходи, що дозволять на належному рівні забезпечити резерв, регулювання активної та реактивної потужності, напруги. Для забезпечення здатності блоків автоматично реагувати на зміну частоти в енергосистемі із заданими оператором системи рівнями чутливості та статизмом необхідно виконати повномасштабну реконструкцію (заміну) регуляторів частоти обертів турбін ТЕС, АСУ ТП блочного і станційного рівня. Для забезпечення регулювання рівня напруги необхідно встановлення маневрених джерел реактивної потужності.

Крім того, необхідно вжити заходів до економічного стимулювання споживачів для зменшення нерівномірності графіка споживання електричної енергії.

Розвиток та нормальне функціонування ОРЕ неможливо відокремити від розвитку ОЕС. Всі ринкові відносини можуть розвиватися лише паралельно з розвитком технічної інфраструктури електроенергетичної галузі, на якій базується діяльність ОРЕ, що можливо забезпечити лише завдяки державній підтримці електроенергетичної галузі.